Фрагмент семінару-тренінгу для вихователів із проблеми «Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного закладу»

Мета: розвивати у педагогів здібності до емпатії; розуміти психічний стан дитини, її емоційні переживання у нових соціальних умовах; оволодівати навичками встановлення емоційного контакту з дитиною.

Проведення: слухачам пропонується стати у щільне коло. У центрі кола – «малюк», який вперше прийшов у групу. Погляд кожного має бути невиразним, і лише одна людина (за домовленістю) має поглядом показати «дитині» свою зацікавленість та можливість допомогти.

Завдання. Як почуває себе «малюк»? Із чим він стикнувся у нових соціальних умовах? Який емоційний стан він переживає? Які ваші дії щодо встановлення емоційного контакту з «дитиною»?

Мета: забезпечити узгодження дій – батьки-педагоги, їх взаємодоповнення для полегшення соціального переходу дитини до нових умов життя; налагодження співпраці між дошкільним закладом та сім'єю.

Завдання: скласти «павутинку» (складові) психолого-педагогічного забезпечення адаптаційного періоду.

Приклад. Адаптація дитини до умов ДНЗ:

• анкетування батьків (із залученням фахівців);
• дні відкритих дверей;
• прогулянкові групи;
• короткочасне перебування дитини в групі у присутності батьків;
• спостереження за виявами поведінки дитини;
• консультації, поради, пам'ятки для батьків;
• щоденник адаптації дитини;
• відвідування дитини вдома;
• методичні рекомендації для вихователів.

Мета: ознайомити батьків з кризовим віковим періодом дитини третього року життя, підвищити психологічну компетентність з проблеми виховання і взаємодії з дітьми раннього віку.

Мета: установлення контакт між учасниками групи, позитивний настрій, розвивати навички спілкування, емпатії; формувати почуття єдності з дитиною.

Завдання: назвати три риси характеру чи якості, які характеризують дитину і починаються з першої літери її імені.

Наприклад: Настя – наполеглива, непосидюча, нетерпляча.

Мета: уточнення основних понять, пов'язаних із віковими, індивідуальними характеристиками дитини, виявлення поведінкових і індивідуальних особливостей дітей 3-го року життя.

Завдання: перелічити всі позитивні риси, притаманні дитині трьох років, і записати їх на ватмані. Потім назвати негативні риси, які не подобаються у трирічних дітей і записати такі характеристики на ватмані. Як правило, виходить «класичний» портрет дитини у період «кризи трьох років».

Мета: ознайомити батьків з основними характеристиками «кризи трьох років»; формувати вміння розуміти особливості і закономірності розвитку дитини.

Завдання: учасники діляться на три підгрупи, кожній підгрупі видається ватман з одним запитанням.

1. Основні симптоми, характерні для поведінки дитини у період «кризи трьох років»?
2. Що таке «криза трьох років»?
3. Як реагувати дорослим на вияви «кризи трирічної дитини»?

Кожна підгрупа відповідає на свої запитання. Через З хв кожна підгрупа передає свій ватман сусідам. Насамкінець кожна підгрупа відповідає на всі три запитання. Відтак проводиться обговорення.

Мета: допомогти батькам усвідомити різницю між світом дитини і дорослого, яка виражається в особливостях сприймання, емоційних переживань, мотивації; відчути теплі почуття до дитини, усвідомити велику роль дорослого в процесі формування особистості дитини раннього віку.

Завдання: батькам пропонують уявити себе маленькою дитиною; ведучий використовує текст, складений за принципом візуалізації; для його проведення можна використовувати релаксаційну музику.

Мета: активізувати виховний досвід батьків, розвивати навички аналізу причин поведінки дитини.

Завдання: пропонуються картки із ситуаціями; обговорюються різні погляду, приймається конструктивне рішення.

Ситуації. Жаліється мама трирічного Вови: «Щойно я відвернуся чи вийду з кімнати, мій син б'є по голові іграшками семимісячного братика». Запитання для обговорення:

1. Як ви гадаєте, чому так поводиться дитина?
2. Що б ви зробили у цій ситуації?