Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку

Шкала для оцінки психічного розвитку від 1 до 3 років складається з чотирьох поділок для другого року і двох для третього. Кожна поділка включає 6 показників (відповідно до шести сторін психічного розвитку); 4 поділки для другого року – 15, 18, 21, 24 місяці - охоплюють по 3 місяці і кожний показник має величину 1-2 місяця. Для третього року шкала оцінки психічного розвитку побудована з двох поділок, які охоплюють по 6 місяців – 30 місяців, 36 місяців; кожний показник має величину 1 місяць. Шість показників шкали для 1-3 років розподілені так: моторика (М), уміння (У), навички (Н), образотворча діяльність (О), емоційно-соціальний розвиток – (ЕС), мовлення (М).

1. М. Ходить сама, але часто падає.
2. У. Ставить п’ять кубиків один на одний.
3. Н. Тримає ложку під час їжі.
4. О. Може тримати олівець і залишає сліди.
5. ЕС. Виконує два завдання за вказівкою дорослого.
6. М. Користується десятьма і більше словами.

1. М. Ходить упевнено, рідко падає.
2. У. Відтворює побачене в діях з іграшками.
3. Н. Пробує їсти самостійно.
4. О. Креслить спонтанно і старанно.
5. ЕС. Хоче все робити сама.
6. М. Пробує зв’язати два слова у речення.

1. М. Робить спроби бігти.
2. У. Кидає м’ячик у коробку (корзинку).
3. Н. Їсть самостійно.
4. О. Креслить у межах аркуша.
5. ЕС. Шукає допомоги в дорослого, коли хтось забирає іграшку.
6. М. Може назвати п’ять зображень на картинці.

1. М. Сходить і спускається східцями, тримаючись за поручні.
2. У. Перегинає надвоє аркуш паперу.
3. Н. Регулює свої фізіологічні потреби – майже не мочить штани.
4. О. Наслідуючи, креслить вертикальні та горизонтальні лінії.
5. ЕС. Вступає у контакт з іншими дітьми.
6. М. Ставить перші запитання.

1. М. Бігає значно краще.
2. У. Розстібає три ґудзики.
3. Н. Систематично сповіщає про фізіологічну потребу.
4. О. Креслить криву замкнену лінію.
5. ЕО. Можна впевнити словами відмовитись від чогось.
6. М. Ставить різноманітні запитання.

1. М. Сходить і спускається східцями без опори.
2. У. Вставляє п’ять кубиків один в одний.
3. Н. Самостійно роздягається і роззувається.
4. О. Малює кульку, м’ячик, яблуко та ін.
5. ЕС. В іграх відображає навколишнє життя і входить у роль.
6. М. Може зв’язно розказати /переказати/ простий випадок або оповідання.

Для того щоб дати оцінку психічного розвитку дитини у даний момент через «коефіцієнт розвитку», необхідно встановити точно:

• її календарний вік (КВ);
• вік її психічного розвитку (ВР).

Календарний (хронологічний) вік (КВ) – це реальний вік дитини на момент дослідження. Він визначається різницею між датою народження і датою дослідження.

Психічний вік, або вік розвитку (ВР) становить рівень психічного розвитку. Він визначається здатністю при дослідженні за шкалою залежно від кількості показників, які реалізувала дитина у своєму розвитку для даного вікового мікроперіоду. Вік розвитку рідко збігається з хронологічним віком. Найчастіше він або більший або менший від календарного віку.

Часто трапляється, що один із показників засвоюється дитиною швидше, а інші – повільніше. Це доказує, що у загальному розвитку все це не є нерозривною єдністю, існує відносна самостійність розвитку окремих напрямів. Наприклад, може відбуватися швидкий розвиток моторики, а відставати відносний розвиток мовлення або емоцій. Отже, систематизація показників – норм у наведених шкалах дає можливість визначити, не лише загальний вік розвитку (загальний психічний вік), а й вік розвитку в даний момент кожного з основних напрямків психіки: вік розвитку моторики, емоцій, мовлення та ін.

Приклад: календарний вік (КВ) дитини Л. М. 23 місяці. Дані оцінки віку розвитку (ВР) такі:

• моторика – 24-місячний вік;
• уміння руки – 21-місячний вік;
• навички – 21-місячний вік;
• образотворча діяльність – 18-місячний вік;
• емоційно-соціальний розвиток – 18-місячний вік;
• мовлення – 18-місячний вік.

Загальний психічний вік – (ВР) – 20 місяців.

1. загальний психічний вік дитини 20 місяців, тобто менший від хронологічного віку на 3 місяці (23 місяці);
2. розвиток рухів випереджає календарний вік (на 1 місяць);
3. вік мовлення, емоційно-соціального розвитку та образотворчої діяльності значно нижчий від хронологічного віку (на 5 місяців).

Дані за кожним показником для перегляду при дослідженні занотовуємо у спеціально розграфлені аркуші. Але саме визначення психічного віку (віку розвитку) не може дати задовільну оцінку психічного розвитку. Вона дуже часто визначається на основі безпосереднього оволодіння показниками, і тому одне й те саме числове вираження психічного віку може мати різне значення у двох дітей або в однієї дитини в різні періоди розвитку. Наприклад, дві дитини можуть мати однаковий вік розвитку – 18 місяців, але в одній це буде наслідком розвитку аспектів психіки, а в іншої картина розвитку може бути відмінною:

Загальний рівень (вік розвитку) в обох випадках дорівнює 18 місяцям, але по суті внутрішня будова і співвідношення окремих аспектів розвитку у них різні. У першої дитини розвиток здійснюється послідовно, систематично і гармонійно, у другої існує певна дисгармонія: деякі з основних аспектів (навички) випередили календарний вік, а інші (емоції, мовлення, уміння) відстали від календарного віку.

Психічний вік має велике значення в оцінці та діагностиці, оскільки виявляє рівень розвитку, але його значення є не абсолютним, а відносним. Щоб доповнити неточність і відносність оцінки виявленням психічного віку, співвідносимо два віки – календарний і психічний і через коефіцієнт розвитку визначаємо оцінку. Коефіцієнт розвитку КОР – це число, яке отримуємо від співвідношення психічного і календарного віку. Ним визначається ступінь психічного розвитку.

Коефіцієнт 80 означає, що розвиток цієї дитини – на межі слабкого; коефіцієнт 93 означає нормальний, добрий розвиток.

Коефіцієнт розвитку КОР може визначити і коефіцієнт загального психічного розвитку (середньо всіх аспектів), і кожного аспекту розвитку зокрема. Таким чином, картина психічного розвитку при оцінці постає точнішою, оскільки можна бачити рівень і ступінь розвитку в аналізованому і синтезованому вигляді.