|
Чому досягнення ідеалу не гарантує щастя?Впевненість у власній привабливості не залежить напряму від форми тіла
Не секрет, що дуже багато в нашому житті залежить від впевненості в собі.
Вирішення різних завдань, високі результати та успіх часто пов’язані саме із темою внутрішньої впевненості в своїх розумових здібностях чи позитивній оцінці себе як особистості.
Набагато більш чутливе питання – впевненість у власній тілесній привабливості, в позитивній оцінці власної зовнішності, фігури.
Тіло – це те, чим ми презентуємо себе світові. І це єдине, на жаль, на що ми маємо більш прямий вплив.
Сучасні стандарти значно перевищують природні людські можливості
Сучасний світ ставить надзвичайно завищені вимоги до нашої зовнішності та тілесної привабливості. Так, як неуспішний прояв відкидається природність. Наприклад, засудження, негативні оцінки, висміювання та звинувачення в непристойності звучать в бік набору ваги після пологів чи вагітності. Натомість природними і красивими оголошуються нереалістичні для жіночої краси стандарти – максимум 50 кілограмів. Старість взагалі зникає з медіа. Ненав’язливо пропонується бути вічно молодим.
Витісняється звичайне людське «не спортивне» тіло. Його замінюють люди з нереалістичними тілами, які постійно займаються спортом. І цей зразок з нав’язливою регулярністю повторюється скрізь – від реклами йогурту до культового кінофільму.
Нелогічний ланцюжок замкнувся: ідеальне тіло=успішність=щастя.
Скрізь ми зустрічаємо цю невловимо думку – в фейсбук, інста чи вконтакті.
Відчуття привабливості залежить від індивідуальної історії та життєвого досвіду
Вразливості в цій темі додає і те, як людина пройшла підлітковий вік, в якому її тіло формувалося і які оцінки чула в цей період. У багатьох був негативний досвід сприйняття своїх тілесних змін найближчим оточенням – сім’єю чи друзями. Ці «ярлики» перетворюються з часом на голос «внутрішнього критика», який живе всередині і заважає позитивно ставитися до себе.
Ми повинні навчитися відрізняти жорстоке ставлення від турботи
Ще одна підміна реальності: турботою називаються надмірні фізичні навантаження – понад 2 рази на тиждень (більше години кожне), а також численні обмеження в харчуванні. Факти і авторитетні наукові дослідження свідчать протилежне. Жорстке і жорстоке ставлення до себе дає тільки короткостроковий ефект натомість суттєво знижує якість життя, відчуття задоволення і радості від нього.
Турбота про себе - це довіра до свого тіла та радість і задоволення від тілесної сфери життя.
Ольга Лазаренко,
Психолог, кандидат психологічних наук,
Член «Асоціації лікарів та психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція»,
Співзасновник «Центру психології та психотерапії», м. Луцьк (Україна)
Категория: СТАТЬИ » Статьи по психологии Другие новости по теме: --- Код для вставки на сайт или в блог: Код для вставки в форум (BBCode): Прямая ссылка на эту публикацию:
|
|