Чи можна навчитися бути лідером, читаючи книги?

Я вважаю, що лідерство  можна дослідити, вивчити і розвинути в собі. Але я вважаю, що «начитка» лекцій, теоретичний матеріал нічого не вартує без практичного наповнення.   Лідерство потрібно досліджувати і розвивати практично - як у груповому, так  індивідуальному форматі.  Спробую пояснити.

                В основі будь-яких взаємодій лежить наша вітальні енергія. Чи не так? Ми не можемо діяти, впливати, тощо,  якщо в нас немає сил(енергій..)  Що це означає? В кожному з нас є енергія.  Як тільки виникає у нас момент збудження (збільшення енергії на якийсь подразник – він теж може бути зовнішній або внутрішній), ми повинні його зрегулювати. А це дуже  тонка справа, вона приходить з життєвим досвідом, передбачає турботу про безпеку зі збереженням інтересу. Регуляція збудження неможлива без хорошого відчування себе і розпізнавання своїх потреб, а ще вимагає сміливості, підприємливості та здорового глузду в поводженні з ними.

Тому для успішного задоволення потреб важливо:

Ці здібності і описують людину, яка може на кожному етапі пошуку задоволення і зміни енергії творчо погоджувати внутрішні і зовнішні умови, модулювати збудження і, лавіруючи, рухатися вперед.  Простішими словами –  лідер це той, в кого ці навички  розвинуті дуже добре і тому він виділяється серед інших. Тому і енергії в нього більше, так як «економно» розподіляє її.

Про таких людей часто говорять, що вони агресивні. Якщо відкинути негативне забарвлення слову «агресія», а розглянути лише біологічний підтекст, то,  агресія формується  вродженими задатками;  потребами; пізнавальними і емоційними процесами;  актуальними соціальним умовами в поєднанні з попереднім научінням. 

З чого можна зробити висновок, що лідерство  як феномен є і вродженою і набутою якістю, тісно пов’язаною з агресивністю. Звичайно, на жаль, вроджені задатки змінити неможливо, але навчитися кращій взаємодії з середовищем можливо  лише дотикаючись до  самого середовища. Чому ж це не відбувається в повсякденному житті? Тому що в кожного з нас є ціла система переривання контактування, уникання реальності та шляхи в «обхід». Тому психологічна групова та індивідуальна робота (групи, тренінги тощо) – це місця, де формується безпечний простір для вивчення власних особливостей та «затиків»(переривання контактування) та можливість отримання зворотного зв’язку від середовища (інших людей).

                Хочеш бути лідером? Не витрачай свій час лише на читання книжок – почни  практично вивчати себе!