Чи готова ваша дитина до школи?

Психологи дотримуються думки, що 7 років, це сприятливий вік для початку навчальної діяльності. Чому?

    Саме в сім років формуються процеси, котрі допомагають дитині змінити ігрову (як ведучу) діяльність на навчальну. Нажаль, багато хто з батьків дивиться лише на педагогічну готовність до школи, тобто, якщо дитина вміє рахувати, читати, писати, значить можна йти до школи. Але крім педагогічної готовності, потрібно звертати увагу на:

1. фізіологічну зрілість:

   • стан здоров'я ;

   • рівень розвитку дрібної моторики руки;

   • фізичні показники тіла, маси тіла;

   • особливості розвитку дошкільного періоду (протікання пологів, травми, коли почала дитина ходити, розмовляти);

   • частота захворювань;

2. особистісну готовність:

   • ставлення до самого себе. Для нормального, безболісного вливання в шкільне життя дитині потрібні «нова» самооцінка і «нова» самосвідомість. Саме це є показником готовності до шкільного навчання;

   • розвиток довільності в спілкуванні дітей з дорослими. Якщо дитина активно піднімає руку для відповідей, але замість того, щоб відповісти по суті, починає висловлювати будь-які думки і міркування щодо поставленого запитання, то це свідчить про недостатній розвиток довільності;

   • рівень розвитку навичок спілкування з ровесниками. Недостатній рівень розвитку комунікативних навичок може створити багато проблем у навчальній діяльності.

3. інтелектуальну готовність. Мається на увазі, що дитина повинна володіти певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати та узагальнювати ці знання, а також певний рівень розвитку пізнавальних здібностей у дитини (пам'яті, сприймання, уваги, мислення, уяви);

4. мотиваційну готовність. Дитина психологічно переростає гру і становище школяра уявляється їй певною моделлю дорослості. На цьому етапі дуже важливо позиція батьків. Яким чином подається школа і все, що пов'язано з нею. ;

5. вольову готовність. Вольова готовність виявляється у досягненні найважливіших для дитини цілей в процесі різних видів діяльності, в спілкуванні з різними людьми. Складовими компонентами вольової готовності є довільні психічні процеси. Саморегуляція, це те чого набувають діти, для того щоб організувати себе в навчальній діяльності (формується лише к 7 рокам)..

    

        Всі ці етапи зрілості формують з дошкільника школяра. І дуже прикро, коли мами й тата віддають дітей до школи зі словами «А нашій майже шість! І вона вже вміє читати та писати» Але така дитина буде ще гратися іграшками під партою та сумувати на уроках. Адже в неї ведуча діяльність ігрова. І як би ви не орієнтували на навчання таку дитину, все рівно в неї буде сформований інтерес на грі, а  ведучою мимовільність (коли дитина зосереджує свою увагу лише на тому, що її цікавить). Не забувайте про такий важливий момент, як готовність батьків до школи. У першому класі навчаються всією сім'ю. А на канікули невідомо хто більше чекає, чи діти, чи батьки. І це правда. Адже психологічно, початок нового життя є важким не лише для дітей, а і для батьків. Чи готові ви віддавати свій вільний час дитині, сидячі з нею за уроками? (а це перше півріччя обов'язково)? Чи запаслись ви безмежним педагогічним терпінням? (його нестача по відношенню до дітей може привести до знищення в подальшому мотивації до навчання)? Якщо ви вагаєтесь у рішенні, то порадьтесь із психологом. Протестуйте вашу дитину, щоб вияснити рівень сформованості у всіх цих критеріях, про які ми з вами згадували вище.

        Пам'ятайте,що кожна дитина унікальна, зі своїми індивідуальними особливостями, власними потребами! Тому, коли постане питання йти чи не йти до школи, прислухайтесь, відчуйте свого малюка і тоді ви приймете вірне рішення!

6.     Ваш психолог, Подоляк Наталія