Психологія розвитку любові

Усі люди хочуть любові, турботи і добра у свою адресу. І природа так розпорядилася, що провідником цих почуттів є жінка, оскільки це є її сферою життєдіяльності. Жінка може віддавати ласку, увагу, привітність і турботу справді самовіддано і безкорисливо. Але надто часто жінки також і гіперболізують поняття самовідданості. Якщо день у день тільки віддавати і віддавати, можна дуже швидко спустошити себе і тоді виконання цього жіночого призначення стане неможливим. Якщо жінка тільки й робить, що днями і ночами готує, утішає, допомагає, наглядає, прибирає, примиряє, ласкаво зустрічає, то настане момент, коли захочеться впасти без сил і махнути на все рукою. Як цього не допуститии? Секрет простий: щоб стільки віддавати, треба спочатку навчитися приймати. А прийняття для багатьох жінок досить складний процес. Приймати допомогу, компліменти, прояви доброти, похвалу, подарунки у свою адресу, а також приймати той факт, що жінці щодня потрібно мати час для наповнення себе енергією. Жінці потрібно іноді виділяти час тільки для себе, оскільки щоб якісно віддавати, треба передусім наповнити себе, не турбуючись при цьому про вирішення зовнішніх життєвих питань. Чоловік в сім'ї, в стосунках захищає свою сім'ю на зовнішньому рівні, від усіх знегод, які може приносити навколишній простір. Жінка також є захисницею, але на тонкому, внутрішньому рівні. Вона створює захисну броню зі своєї турботи, теплих почуттів, уміння створити потрібний настрій, тонкої інтуїції і властивої жінці від природи вибірковості, уміння відділяти і вибирати тільки хороше, добре, таке, що приносить користь і успіх. У цьому виражається її якість берегині. У природі чоловіка закладено бажання бути дуже значимим для жінки, так само як в жіночій природі закладено бути найприємнішою для чоловіка.

Існує сім періодів, фаз любові [3]:

1. Насичення або "хімія любові". Триває приблизно 18 місяців.
Коли чоловік і жінка зустрічаються і закохуються один в одного, у них в організмі виробляються певні гормони, які забарвлюють світ в яскраві кольори. У цей момент голос здається незрівнянним, будь-яка недотепність здається дивовижною. Людина знаходиться в стані ніби наркотичного сп'яніння. У цей період не слід приймати які-небудь рішення, оскільки дія цього наркотику колись закінчиться.

2. Наступна фаза, яка обов'язково настає після першої, коли почуття заспокоюються, це фаза пересичення.

3. Третя фаза називається відраза. Вона обов'язкова для будь-яких довготривалих стосунків. На фазі відрази починаються сварки, неначе вам дали лупу і ви концентруєтеся на недоліках, які є у партнера. Найлегший і найгірший вихід з цього – це розлучення. Що поганого? Це те, що ви знову вступаєте в першу фазу з іншим партнером. Є люди, які тільки і обертаються на цих трьох фазах. Ці фази вважаються рівнем нижче цивілізованої людини, оскільки у справжні стосунки ви ще не вступали.

4. Наступна фаза, це терпіння. Сварки між партнерами тривають, але вони мають на такий фатальний характер, як в попередньому періоді, оскільки обоє знають, що коли сварка закінчиться, стосунки знову відновляться. Якщо ми докладаємо зусилля в розвитку терпіння, то нам відплачується розвитком розуму. Такий закон природи. Отже, на цій фазі нам дається розум.

5. П'ята фаза – фаза обов’язку, або поваги – це перша стадія любові. До цього любові ще не було. Я починаю думати не те, що він мені повинен, а те, що я йому повинна і можу дати. Зосередженість на своїх обов'язках розвиває нас.

6. Шоста фаза – це дружба. Дружба – це серйозна підготовка до любові.

7. Сьома фаза – це любов. Любов – це не дешева річ. До неї йдуть усе життя. Любові навчаються через різні життєві ситуації, причому в довготривалих, близьких стосунках. Любов – це не те, що «звалюється несподівано нам на голову», для любові ми зріємо, відмовляючись від егоїзму всередині себе. Любов може дозрівати тільки в довготривалих стосунках. Істинна любов – безкорислива, чиста, безпримісна.

Батьків ми обираємо? Ні, ми любимо їх такими, якими вони є. Братів і сестер ми обираємо? Теж ні. Єдиного кого ми обираємо, це свого чоловіка або дружину. Потім до нас приходять діти. Їх хіба ми обираємо? Ні, ми любимо тих, кого нам було послано. Нам потрібно навчитися терпіти і любити, кого нам було послано, розширювати своє серце і цінувати тих, хто поряд з нами.

Тому людям, які збираються розводитися, спершу потрібно познайомитися один з одним, потім подружитися, а потім вже полюбити один одного. Більшість пар сприймають це скептично, але це те, як ми живемо. До тих пір, поки ми думатимемо, що любов – це «зефір в шоколаді», ми не зрозуміємо що таке любов. Любов подібна до шести смаків – в ній є і солодкий смак, і солоний, і терпкий, і гострий, і в’яжучий, і навіть гіркий.

Ми не повинні вимагати щось від іншої людини, ми просто маємо бути віддані нашій любові. Відданість – ця головна якість любові. Якщо у вас «закінчилася любов», будьте впевнені – вона ніколи і не починалася.
Любов залежить від кваліфікації чоловіка і дружини, тобто від їх розуміння своєї ролі і обов'язків в сім'ї. Якість і міра розвитку любові безпосередньо залежить від якостей особистості і від ступені розвитку її свідомості, від розуміння також своїх чоловічих і жіночих якостей [2].

Є такий давній вираз: «Якщо дружина сяє радістю і чарівністю, увесь дім буде наповнений світлом, але якщо вона позбавлена променистості і щастя, у домі буде морок» (Ману-самхіта, гл. 3, текст 62).

У досягненні жінкою мети бути щасливою є три основні складові [1]:

Любов. Оскільки наріжним каменем щасливого подружжя є любов, ви маєте знати, як пробудити та зберегти любов вашого чоловіка. Ці принципи діють незалежно від віку або ситуації, і діють завдяки природним якостям жіночності.
Гідність. В подружжі важливо виробити такі взаємини, в яких є взаємоповага, взаєморозуміння, прийняття іншої людини, її якостей та особливостей, не допускаючи «панібратства» у цих взаєминах.
Бажання. Подружжя має навчитися висловлювати свої бажання без негативного забарвлення, а з любов’ю, і не потрібно чекати, щоб хтось із подружжя здогадався про ваші бажання, їх просто треба висловити, і відповідь не забариться.

Мудра жінка ніколи не вказуватиме чоловікові на його слабкості і промахи і проявлятиме почуття смирення в тих випадках, коли він помиляється, всіляко даючи зрозуміти, що і в цьому випадку він не перестав бути значимим для неї [4].

А якщо жінка проявляє себе інакше, підкреслюючи свою перевагу, словами і діями занижуючи значущість чоловіка, у чоловіка це викличе почуття гніву. Гнів виникає саме через незадоволене бажання бути для неї кимось значимим.

Якщо чоловік знаходиться ніби «під каблуком», у нього немає серйозної мети в житті, якої він намагається досягти, жінка не поважає такого чоловіка і не може бути йому вірною і слухняною. Відповідальний чоловік прив'язаний не до жінки, а до своєї мети, свого обов’язку, при цьому він може бути дбайливим і люблячим чоловіком. Він вибирає мету і самовіддано слідує до мети, а жінка пишається таким чоловіком і готова багато що зробити для нього, для того, щоб допомогти йому досягти бажаного. Для жінки важливо приймати свою жіночу природу. Природа жінки полягає в тому, щоб привести в гармонію навколо себе світ, якщо не увесь, то в сімейних стосунках однозначно. Жінка повинна розуміти, що глава сім'ї – чоловік, і ні в якому разі не брати на себе невластиві їй обов'язки. Жінка народжена дарувати любов і приймати любов, підтримувати і надихати чоловіка і дітей, допомагати порадою, проявляючи повагу. Бути жіночною, м'якою, бути надійним другом для кожного члена сім'ї.

Жіночність, те, що виходить від жінки, те, що відчувають інші в спілкуванні з нею – це показник її внутрішнього стану. Можна скільки завгодно правильно і красиво одягатися, створювати образ, імідж, але це може бути рівносильне тому, як відрізняється той, що дійсно любить від того, хто грає роль того, що любить.

Якість вашого життя залежить від ваших інтересів, того, що ви дивитеся, слухаєте, говорите і робите. Ваші бажання створюють оточення. Якщо щось не так у вашому оточенні, то погляньте – чи туди ви йдете, чи дійсно це те оточення, яке збагачує вас і веде до найвищої мети вашого життя?!

В першу чергу важливо, що у вас усередині, чим ви живете, «дихаєте», що ви дивитеся, слухаєте, говорите, що надихає вас, чи надихаєте ви когось і на що? Внутрішній зміст – ось що перетворює вас, ось що створює вашу жіночність.

Часто жінка починає «служити» чоловікові для того, щоб контролювати його, думаючи про те, що вона хоче отримати від нього натомість для повного щастя. Але природа служіння інша – безкорислива! І безкорисливе служіння може бути тільки у абсолютно щасливої жінки!

У серця жінки є призначення – бути немов скринькою з коштовностями, в якій зберігаються її найдорожчі спогади, любов і ніжність, захоплення і радість, добрі слова для інших і ласкаве слово для себе, найщасливіші хвилини життя і безкінечна вдячність Богові.

Все, що ви чуєте, бачите, відчуваєте, нюхаєте, ваші враження, думки, взаємини, дії записуються у вашій думці (навіть якщо усвідомлено ви не сприймаєте те, що відбувається) і в майбутньому це впливатиме на ваші взаємини і реакції. Ваш внутрішній світ складається з того, що ви сприймаєте і як. Телевізор, реклама, газети, новини, серіали, радіо, тексти пісень, книги –

все це наповнює так само і вашу психіку, енергетично ви буквально стаєте усім цим. Те, що ви бачите, чуєте і читаєте – це те, чим ви хочете бути наповнені?

Жінка, яка п’є, тобто часто перебуває в стані алкогольного сп'яніння, навіть легкого, палить, виражається не цензурними і грубими словами, багато їсть і т. д. не лише губить своє фізичне здоров'я, але і втрачає свою природну привабливість в очах чоловіків. Враження, зіпсоване одного разу, не можливо буде відмінити ніколи. В сучасному суспільстві відбулася підміна цінностей.

Для жінок є сім східців любові.
Перша сходинка втілює собою короткі спалахи пристрасті, ніби іскрами. Але з іскри займається полум'я. Тому сила цих спалахів любові прирівнюється до сили великого потоку любові. Вони так само значимі, як і потік, але лише на короткий час.

Друга сходинка втілює любов'ю «рабині до пана». Жінка віддає своєму коханому все, але майже нічого не отримує натомість.

Третя сходинка втілює пізнання любові через смерть. Для жінки на цьому рівні смерть не є перешкодою для любові. Де любов, немає смерті.

Четверта сходинка втілює з'єднання в єдине ціле. Закохані знаходяться на одному рівні. І чоловік і жінка мають однакові права пред'являти претензії один до одного. Будь-яка послуга або люб'язність розглядається ними не як приниження або поклоніння, а як данина їх взаємній любові.

П'ята сходинка втілює взаємне духовне зростання. Любов двох сердець постійно змінюється, розвивається, тим самим даючи зростання коханим, причому вони залишаються на однакових рівнях.

Шоста сходинка втілює підвищення любові через служіння, за рахунок чого вона і підвищується. У результаті вона отримує усе бажане.

Сьома, найвища сходинка, втілює всеосяжну, всепроникаючу любов, яка не має меж і не залежить ні від кого і ні від чого. Ця любов перемагає все, вона обходить усі перешкоди. Вона найвища, їй немає ні початку, ні кінця. Вона вічна, безкорислива, без домішок, чиста.

Любов висловлюється багатьма виразами, способами, діями, і дієвими серед них є п'ять мов любові. Насправді їх значно більше, ніж виокремив автор популярних книг з психології – Гарі Чепмен [5]. Проте, якщо ви не пам'ятаєте жодну, якщо забули те, що колись знали, то ці п'ять стануться вам у нагоді.

Перша мова любові. Компліменти і похвала. Перша мова – це слова і особливо, інтонація слів. Це для тих, хто «любить вухами». Не обов'язково –

жінки. Скоріше ті, хто любить довго і багато розмовляти. У кого багата мова, хто багато читає, хто годинами базікає по телефону і любить вираз: «Що ти хотів цим сказати»? Хто розрізняє текст і підтекст, хто любить залишати коментарі. Як Ви думаєте, що буде найкращим подарунок такій людині? Правильно – ретельно зважені, відібрані Слова Любові.

Друга мова любові. Час. Це – час, який Ви готові витратити на кохану людину. Час спільно проведений і не обов'язково якісно. Деяким людям від вас нічого не потрібно – тільки прийдіть і проведіть з ними свій час. Така ось у них – мова любові. Інколи варто спробувати зрозуміти: найпрекрасніший день може бути наповнений не подіями, а один одним.

Третя мова любові. Подарунки. Знаки і символи. Цією мовою любові розмовляють ті, в кому дрімає мисливець або колекціонер. Ці люди люблять прикрашати себе трофеями. Вони люблять вас через речі, які ви їм залишаєте. Все що завгодно – аби можна було повертіти в руках, помилуватися очима і продемонструвати знайомим. Такі люди свято дотримують заповідь: не приходити у гості з порожніми руками, і від гостей чекають того ж. Порожні руки для них – символ байдужості.

Четверта мова любові. Конкретні справи. Допомога. Романтикам і мрійникам дуже важко з такими коханими. Ти їм – квитки в кіно, букет квітів і компліменти, а вони тобі: «Ось, нікому і допомогти»! Проте, якщо Ви хоч би один раз у своєму житті допоможете, вони пам'ятатимуть про це усе життя.

П'ята мова любові. Фізичний дотик. Ласка. З такими людьми – найпростіше. Але простіше тільки тим, для кого це не як тягар. Отже, якщо у вас є кохана людина, поясніть їй простими, дохідливими словами: що саме ви вважаєте справжнім вираженням любові, і попросіть її зробити у свою чергу те ж саме – пояснити вам, що для неї є виразом любові.

Як ми бачимо, любов можлива, і шлях до гармонійних взаємин у подружжі складний та тривалий, проте можливий і реальний, і насамперед, дієвий. Істинна любов розвивається у довготривалих взаєминах. Любов досягається через гармонію взаємного діалогу, гармонію взаємин, взаємоповагу. Повага до особливостей природи один одного і прагнення щиро допомагати один одному, з плином часу виявляється у формі безкорисливої любові, що призводить до процвітання у взаєминах, гармонії та щастя.

Література:

Анделин Х. Очарование женственности / Хелен Анделин. – М., 2011. – 480 с.
Гадецкий О. Законы судьбы, или Три шага к успеху и счастью / О. Гадецкий. – Саратов: Психология Третьего Тысячелетия, 2010. – 348 с.
Рузов В.О. Семейная нектарология / В.О. Рузов. – М.: Философская книга, 2007. – 150 с.
Торсунов О.Г. Законы счастливой семейной жизни / О.Г. Торсунов. – М.: Ведабук, 2006. – 150 с.
Чепмен Г. Пять языков любви / Гэри Чепмен. – М., 2010. – 184 с.