Що заважає звертатися до психологів?

Зовнішні бар'єри:

• Відсутність реального уявлення про те, чим же дійсно може допомогти психолог "а що дають ці розмови? Або навіщо мені гіпноз?"
• Страх соціального осуду "ти що - псих?"
• Міф про психотерапевтичну силу пляшки, дружньої жилетки чи читання правильної книжки
• Ідея, що нормальна людина з усіма проблемами повинна справлятися сама, а допомоги шукають тільки слабаки і невдахи (а користуватися послугами сантехніків, перукарів і зубних лікарів теж, звичайно, зайве)
• Фантазія про власну психологічну компетентність (у нас вся країна знає як керувати, лікувати і навчити)
• Заперечення впливу психіки на життя "це зі мною просто від втоми", "щось гормони грають", "навколо одні дурні"
• Езотеричний світогляд: приписування причин того, що відбувається долі, Всесвіту, кармі, зіркам, порчі чи зглазу і т.д .; відповідно і рішення проблем знаходиться в тому ж полі
• Негативний минулий досвід "був я у психолога один раз, не допомогло"

Внутрішні бар'єри:

• Відсутність контакту з собою і своїми почуттями (я просто не відчуваю, що мені недобре)
• Травма (все так жахливо, що не варто сподіватися на допомогу)
•  Відсутність самоцінності і уваги до своїх потреб "немає часу на дурниці"
• Почуття провини і сорому "мене засудять за такі думки" або "як взагалі таким можна ділитися?" "Що буде якщо хтось дізнається що я хожу до психолога" і тд
• Надмірний контроль, недовіра "тільки я один можу впоратися зі своїми проблемами"
• Труднощі прийняття підтримки і допомоги (навіщо обтяжувати інших, тим більше, що вони все одно не зможуть мене зрозуміти і допомогти)
• Знецінювання своїх переживань (взагалі все не так вже й погано, живуть же люди і не скаржаться)
• Почуття вивченої безпорадності "мені вже нічого не допоможе.